Мені здається
Я тебе знаю
Вже тисячу років
Твої адреси
Твої вагання
І сльози на дотик
Та не пророк я
І може в чомусь
Ти не довіряй мені
Лиш знай – двері незамкені

ПриспIв
Перечекати цей дощ
Перечекати цю зливу
І всі негоди також
Ти можеш зі мною, милий

Для щастя мабуть
Дощі з грозою
То крапля у морі
Аби лиш дах був
Над головою
І ми були поряд
Аби з тобою
Під звуки грому
На небо дивитися
І один одному снитися